Przewiert w jeden dzień – Poznań, ul. Naramowicka

Під час нашої реалізації в Poznaniu це була труба PP 180 mm для дощової каналізації. Технологія дозволяє застосовувати різні діаметри й довжини залежно від потреб проєкту — від приєднань до більших ділянок мережі.

Безтраншейний прокол — загальний термін для технологій прокладання інженерних мереж під покриттям без виконання традиційного поздовжнього котловану. На практиці це означає створення пускових і приймальних камер, виконання горизонтального проколу під існуючою інфраструктурою та втягнення або введення труби в утворений канал. Для дощової каналізації цей метод застосовують там, де розкопування спричиняє значні ускладнення руху, пошкодження покриття або високі витрати на відновлення. Метод зменшує обсяг втручання в середовище й скорочує час робіт, але вимагає адаптації проєкту (зокрема спаду труби, способів з’єднання з наявними елементами та врахування геотехнічних умов).

Типовий хід робіт включає кілька етапів: підготовка майданчика й організація руху, виконання пускової і приймальної камер (зазвичай на узбіччі або в місцях з обмеженим впливом на рух), зондування та ґрунтові дослідження, виконання самого проколу (буровим установленням або гравітаційною системою проштовхування), втягнення модулів труби та їхнє ущільнення/з’єднання, приєднання до існуючої мережі та випробування на герметичність або пропускну здатність, а також відновлення території. У описаному випадку MIDO повідомляє, що два відрізки по 12 м виконано в один робочий день — водночас слід уточнити, які саме операції (наприклад підготовчі роботи, приймання чи оформлення документації) були завершені впродовж цього дня, а які вимагали додаткового часу.

Труби PP (поліпропіленові) є поширеним вибором через хімічну стійкість, гладку внутрішню поверхню та довговічність. Діаметр 180 мм може бути прийнятним для менших гілок дощової каналізації, які відводять локальні зливові води, проте вибір залежить від багатьох факторів: очікуваних інтенсивностей стоку, площі водозбору, необхідних уклонів і підключень до колектора. Тому сама вказівка діаметра не є достатньою — потрібні гідравлічні розрахунки, дані про уклон і інформація про точки підключення та максимально можливі витрати. У проєктній документації мають бути параметри труби (наприклад клас жорсткості SN, тип з’єднання, стандарт виробництва), щоб підтвердити придатність 180 мм для конкретного завдання.

Безтраншейні проколи мають технічні обмеження. Ускладнюють виконання робіт дуже кам’янисті, вивітрені або надто тверді скельні пластини, наявність великих валунів, високий рівень ґрунтових вод, щільна мережа підземних інженерних комунікацій без можливості їх точної локалізації, а також умови, що загрожують стійкості стінок пускових камер. Довжина й діаметр проколу також обмежуються типом застосованої технології та обладнанням. Перед вибором безтраншейного методу завжди рекомендовано провести геотехнічні дослідження і локалізацію мереж (наприклад георадар, зондування, геодезична документація).

Роботи під публічною проїжджою частиною зазвичай вимагають: дозволів на тимчасове зайняття смуги руху, погоджень з дорожнім органом та міським транспортом (якщо впливає на маршрути автобусів), дозволів на втручання в підземну інфраструктуру, а також проєктної документації та можливих адміністративних рішень (залежно від обсягу робіт). Додатково потрібно мати план безпеки та організації руху (маркування, огородження пускових ям), а також протоколи з охорони навколишнього середовища, якщо роботи можуть вплинути на відтік ґрунтових вод або місцеві водойми. При роботі в міській зоні доцільно вказати, які дозволи й які формальності компанія бере на себе в рамках послуги (наприклад, допомога в отриманні дозволів або підготовка документації).

Після введення труби в прокол виконують приєднання до наявних сепараторів, колодязів або колекторів шляхом обрізання та з’єднання (гумові ущільнення, муфти, зварювання або механічні з’єднувачі в залежності від матеріалу). Ключові аспекти — забезпечення безперервного уклону, герметичності стиків, антифільтраційного захисту та можливості огляду й прочищення (доступ через колодязі). При прийманні перевіряють герметичність і гідравліку системи (наприклад напірні або пропускні випробування), відповідність проєктній документації та технічним нормам. Також важливі виконавча документація, геодезична інвентаризація та звіт про проведені випробування.

Труби PP характеризуються тривалим строком служби, але потребують регулярного нагляду: періодична інспекція камерою CCTV, промивка потоком для видалення відкладень піску, листя чи мулу, перевірка стиків і колодязів та моніторинг пропускної здатності під час інтенсивних опадів. Частота оглядів залежить від умов експлуатації та стоку; у міській забудові зазвичай рекомендують щорічну перевірку або після кожної значної погодної події. У технічній документації слід також визначити умови гарантії та перелік обов'язкових ремонтів після застосування безтраншейної технології.

Застосування безтраншейних технологій зазвичай дає: скорочення термінів виконання робіт (менші витрати на організацію руху та закриття ділянок), зменшення витрат на відновлення покриття та елементів дороги, зниження шуму й пилу, менший вплив на зелені насадження та забудову і зменшене споживання матеріалів. На практиці економію можна прив’язати до конкретних статей кошторису (наприклад менший обсяг відновлювальних робіт, коротший час оренди дорожнього обладнання), а з екологічної точки зору — до зменшення викидів від машин та зниження транспортних переміщень матеріалів. Щоб такі твердження були переконливими для інвестора, доцільно наводити вимірювані показники (компаративний час виконання, орієнтовні заощадження по коштах, оцінка зниження викидів CO2) у вигляді прикладу реалізації.

Poznańska ul. Naramowicka to kluczowa arteria, którą codziennie przemierzają tysiące kierowców, pasażerów komunikacji oraz rowerzystów. Ruch jest intensywny i nieprzerwany — miasto nie może pozwolić sobie na przestój.

Właśnie pod tą ulicą stanęliśmy przed zadaniem: wykonanie przewiertu bezwykopowego dla kanalizacji deszczowej. Do ułożenia były dwa odcinki po 12 m — łącznie 24 m nowej sieci. Na powierzchni wszystko działało jak zwykle: samochody w szczycie, piesi na przejściach, autobusy na trasach. Pod nawierzchnią zespół MIDO pracował z precyzją chirurga, zgodnie z dokumentacją i uzgodnieniami.

Kiedy inni kopią miesiącami…

Tradycyjny wykop oznaczałby paraliż Naramowickiej: zamknięcia pasów, objazdy, tygodnie hałasu, kurzu i intensywnej logistyki. Z perspektywy mieszkańców, inwestora i zarządcy drogi to scenariusz trudny do zaakceptowania, a także kosztowny.

Dlatego zastosowaliśmy sprawdzoną metodę w gęstej zabudowie i pod ruchliwymi drogami: przewiert grawitacyjny, który minimalizuje ingerencję w infrastrukturę i utrzymuje płynność ruchu.

Jak wykonać przewiert bezwykopowy?

Zamiast rozkopywać całą ulicę, prowadzimy przewiert pod nawierzchnią — niczym precyzyjny tunel wykonany zgodnie z projektem, spadkami i tolerancjami. Prace poprzedza rozpoznanie kolizji, wytyczenie geodezyjne oraz plan zapewnienia bezpieczeństwa ruchu.

W realizacji na Naramowickiej:

  • zastosowaliśmy moduły rury PP o średnicy 180 mm, dopasowane do projektowanego przepływu w kanalizacji deszczowej,
  • wykonaliśmy dwa przewierty po 12 m (łącznie 24 m),
  • utrzymaliśmy wymagany spadek grawitacyjny z kontrolą niwelatora i sondy prowadzącej,
  • czas realizacji całego zadania: jeden dzień, wraz z odtworzeniem terenu w punktach startowych i odbiorczych.

Po zakończeniu wykonaliśmy kontrolę jakości: inspekcję trasy, dokumentację powykonawczą i test drożności, potwierdzając zgodność z założeniami projektowymi.

Technologia i ekologia w jednym

Przewiert grawitacyjny to oszczędność czasu i kosztów oraz korzyść dla środowiska i otoczenia. Metoda ogranicza prace ciężkim sprzętem oraz liczbę transportów urobku.

  • minimalna ingerencja w teren i infrastrukturę towarzyszącą,
  • brak konieczności rozbiórki i ponownego odtwarzania całej nawierzchni,
  • niższa emisja spalin i hałasu dzięki krótszemu czasowi i mniejszej liczbie przejazdów,
  • mniejsze zużycie materiałów budowlanych, a więc mniejszy ślad węglowy inwestycji.

To rozwiązanie wpisuje się w standardy nowoczesnych, zrównoważonych miast — szczególnie na odcinkach o wysokim natężeniu ruchu, takich jak Poznań, ul. Naramowicka.

Efekt?

Ruch na Naramowickiej odbywał się bez zakłóceń — piesi, kierowcy i pasażerowie komunikacji praktycznie nie odczuli prowadzonych prac. Pod ich stopami powstała nowa kanalizacja deszczowa, przygotowana do efektywnego odprowadzenia wód opadowych.

Zespół MIDO po raz kolejny potwierdził, że tam, gdzie standardowe roboty ziemne trwają miesiącami, zadanie można wykonać w jeden dzień — bez blokad i uciążliwych objazdów. Jeśli planujesz przewiert bezwykopowy pod ulicą o dużym natężeniu ruchu w Poznaniu lub okolicy, skontaktuj się z nami — zapewniamy doświadczenie, technologię i terminowość realizacji.

Коментарі: Przewiert w jeden dzień – Poznań, ul. Naramowicka

Коментарів ще немає
Ви можете додати перший коментар.
Ви можете коментувати після входу.